Частина 5: Про хрущ, історію Ірландїї і яйця Пєті

Початок читайте тут: 

Частина 1: Українці не готові до Європи – висновок після року перебування за кордоном

Частина 2: Українці не готові до Європи 2 - неповага один до одного

Частина 3: Нація-дитина

Частина 4: Головне – доїхати до Рівного

Про хрущ

Більше 5000 лайків і 600 шар. На перший погляд – нормальна реакція, нема корупції і маєш нормальний дім і двір. Але це лише на перший погляд.. Якщо копнути глибше, то це всього-навсього означає - шара прийди, тобто хтось там, коли, звісно, не буде корупції, зробить ваш дім гарним. Ніхто не зробить. Тільки самі мешканці можуть зробити свою оселю гарною. САМІ! СВОЮ ОСЕЛЮ! Але совок в головах не дає це ні зрозуміти, ні зробити. Сподівання на когось, тільки не на себе.

Щоб перетворити перше фото на друге не треба ні революцій, ні боротьби з корупцією, а достатньо 10-15 адекватних людей і 50-60 спроможних один раз зібратись. Все просто, 10-15 мінімальна необхідна кількість, яка буде щось реально робити для будинку (бо одна чи дві людини фізично це не потягнуть), а 50-60 – це більшість цієї п’ятиповерхівки, яка потрібна, щоб вигнати нікчемний жек і створити осбб. Тобто вигнати тих, хто імітує діяльність, але нічого по факту не може зробити, бо немає для цього влади. І самим взяти владу для прийняття рішень. Тобто я кажу про реальний паттерн, а не про сферичного коня в вакуумі. І саме головне, це по силам мешканцям хруща, але їм на це нема часу, бо вони переймаються тим, як їх підвів їх черговий кумир. Нема необхідної кількості потрібних людей у всіх хрущах в Україні, і тому вони всі досі залишаються хрущами. 

Про історію Ірландіїї

Якось занурився в історію Ірландії за останні 300-400 років. І я просто прозрів, у них було те саме, що відбувається у нас зараз. Вони були 300 років під владою Англії, і були в страшних злиднях аж до 50-х років 20-го сторіччя. В них навіть і голод був у 19-му сторіччі, коли фітофтора знищила весь врожай картоплі. Тоді майже все це голодне населення сідало у кораблі і пливло до Америки. Більшість помирало в дорозі, тому ці кораблі називались кораблями-смертниками. А причина їх злиднів була в тому, що вся їх земля належала англійським ленд-лордам, а ті її здавали ірландським орендарям дуже дорого. В кращому випадку ті за рік виходили в нуль, в гіршому - в мінус. Звісно всі вони кінець-кінцем розорялись. В 50-х роках 20-го сторіччя Ірландія стала незалежною, і з того часу показує найвищий приріст ВВП у Європі.

Тепер до України. Наш найбільший інвестор за минулий 2016 рік – росія. Наш парламент приймає закони на знищення місцевого бізнесу, багато різних, але мені запам'ятався, наприклад, цей: за не допуск перевіряючого - штраф майже півмільойона гривень. Всі наші газові родовища, обленерго, весь великий бізнес - так чи інакше належать компаніям афельованих з росією. Самі великі торгові центри в Киеві Оушн Плаза, Гулівер, Парус, віджатий у прибалтів Скаймол - теж російські. Фірташ і Ахмєтов – “українські” олігархи. Фірташ був водієм у якогось чина фсб, ну який він олігарх? Якось ''невдобно'' генералам фсб володіти половиною підприємств України, народ не зрозуміє. Ахметов, людина, що двох слів зв’язати не може, як він зміг побудувати потужну бізнес-імперію? Читали Золотий тєльонок, зіц-председатель рогов і копит Фунт, - так це про них. Їм бабло платиться у тому числі і за відсидку. 

А ми обурюємся на Пєтю, що він нічого не зробив. Так він і не може нічого зробити, бо він не приймає рішень!! Бо рішення про нас приймаються не в нашій країні. Росіяни що до нас юзають стару схему з часів російської імперії. Петро І хоч і переміг нас зі шведами під Полтавою, але українців побоювався і до кінця так і не поневолив. Зате Катерина те зробила простим рішенням, зробити удєльними князьками місцевих зрадників, але у російському підпорядкуванню. Всі наші президенти – це кочубеї. Кого не можливо контролювати, того прибрали, Чорновола, наприклад. А наші люди наївні, цього не розуміють, і тичуть дулі кожен раз на новий рік в екрани тєлєка в морду чергового зіц-президента.

Мені якось мій колега розказав, що Ющенко перед тим, як його отруїли, давав інтерв’ю, що йому і членам його родини ідуть погрози, хоча як став президентом, то заперечував. Спочатку не розумів куди вляпався. Ну то зрозуміло, що він вибрав залишитись живим. Я його вибір розумію. Мало таких буйних знайдеться, що себе в жертву принесуть. Я так думаю, розмова з ним була приблизно така: займайся бджолами, гетьманством, тільки не лізь куди не треба.

Ну як, схоже на Ірландію під владою Англії? Тільки в нас все ж таки трохи гірше, бо рашка не Англія. І не маємо ми справжньої незалежності, нажаль, бо досі колонія, тільки народу про це сказати забули.

І якщо ви думаєте, що зрадники тільки на горі сидять, це не так. Вони всюди, в кожному прошарку суспільства. Це дійсно складно змінити щось на рівні країни, бо працюють багато технологій на утримання влади. Наприклад, древня технологія “розділяй і володарюй” застосовується дуже широко. Російськомовні проти україномовних, мпц прити упц, західна Україна проти східної України, евробляхи проти українських номерів. Але якщо зміни на рівні держави - це складний процес, то, здавалось би, зміни на рівні будинку, села, дачного кооперативу це не так складно. Але і тут у нас нічого не виходить! У мене є багато прикладів, але я наведу тут один. Мої батьки мешкають в дачному кооперативі під Києвом. Там вже 19 років предсєдательствує один горлопан, внески за ділянки і тарифи за електрику підняв до небес. Але його вже котрий рік прибрати не можуть, бо, по-перше, люди між собою домовитись не можуть, як саме це зробити, і кого замість нього поставити, а, по-друге, завжди знайдеться кілька десятків іуд, які за копійки його підтримають на зборах. Ось де совок, більш адекватні не вміють об’єднуватись, а менш адекватні зажди продадуться за копійку.

Про яйця Пєті

От і виходить, що за одне яйце Пєтю тримає фсб, за друге - мвф, а ми як громадянське суспільство ще не доросли, щоб бодай за одне яйце його вхопити. Тому і закони приймаються про ротердам і пенсійний вік у 80 років. І рипнутся він нікуди не може, йому навіть фізичною розправою погрожувати не треба, телеканали всі російські, його рейтинг опустити до нуля раз плюнуть. А, ну і про Міхо, раз він крізь кордон прорвався, якщо він вистрелить, гарні рейтинги покаже, то і з ним правильна розмова буде, не думаю що він до буйних належати буде.

PS

Вийшло трохи песимістично. Але не все так погано, у нас зараз найкращий час для побудови своєї країни за останні 300 років. Росте громадянське суспільство, приходить розуміння, що добитись чогось можна тільки силою і кількістю. Два попередніх наших майдани були за те, щоб якось було абстрактно краще. Так не буває, в Європі частіше страйкують ніж ми, але вони це роблять з якогось конкретного приводу. Наприклад, залізничники страйкують, щоб їм підняли зарплатню і т.д. Тільки так, маленькими кроками і треба йти, а так щоб у тебе одразу зникла корупція і розквітла економіка — такого не буває.

Ну, як ви здогадались, я тут писав алегоріями. Так що хрущ – це наша країна, жек – це наша влада, начальник жека –наш президент, але у нього не дуже багато повноважень, бо він підпорядковується жеку мікрорайона. А нам з вами якось осбб створити треба…

Як я клумбу у дворі своєї багатоверхівки робив

Один мій дуже розумний колега сказав - не все погане на 100% погане, у кожному поганому явищі є трохи і гарного. Ось, каже, погано, що самі розумні і процьовиті залишають країну, імігрують. Але є і гарна новина – деякі з них повертаються і приносять прогресивне і нове в нашу дику і відсталу країну. Сказавши цю дуже розумну річ, він розумно залишився у Польщі (що поробиш, людина дуже розумна), а я повернувся назад. І от я думав, що ж такого нового і прогресивного я можу принести? Мене завжди вражали європейці, які дбають  не тільки про свої оселі з середини, але й з зовні.

До речі, мій кум, великий мандрівник, якось мені розказав наступне. Був він в арабських країнах, так коли йдеш по вулиці – всюди дуже брудно, але коли заходиш до оселі – все сяє від чистоти, тільки за двері – знову потрапляєш у бруд. Дуже схоже на нас, чи не так? І він зробив висновок, що ми маємо все ж більше азійський менталітет, ніж європейський, бо в Європі, особливо в маленьких містечках, кожна господиня прикрашає свої вікна, поріг, шматок вулиці квітами. 

Так от і я вирішив зробити гарно хоча б у своєму власному дворі. Мені сподобалась фраза – роби маленькі справи з великим серцем. Але, ця “маленька” справа виявилась не такою вже маленькою. І я чесно кажучі, не очікував, що на це потрібно стільки багато часу.

На лівому березі у Киеві влітку стоїть пейзаж подібний до африканської савани (вигорівша трава), щось приблизно таке було і під моїм балконом, я вирішив покласти цьому край.

Або ось таку ”альпійську гірку” зробив нам наш забудовник))))) (нижче приведу фото її сьогоднішнього стану)

Ось приблизно такий “зелений” газон був раніше, я ще до переїзда у Польщу намагався садиди тут якісь кущики, але все було марно – їх або крали, а те що не вкрали – засихало. Все докорінно змінило ОСББ, створене в нашому будинку – територія стала огороженою (перестали красти кущі) і ми зробили автоматичний полив. Бо ніякий двірник зі шлангом фізично за день не зможе полити землю так, як це може зробити розпилювач води за 5-10 хвилин. Без цих двох чинників можна було б нічого і не розпочинати.

І от я в лютому, озброївшись гуглом, став шукати, що ж таке можна в цю савану посадити, щоб воно не згоріло влітку. Та й зиму ж ніхто не відміняв – то й щоб і не вимерзло в зиму.  Та й ще ж і цвіло все літо. Короче, мій вибір впав загалом на африканські та мексиканські квіточки, і як виявилось потім, новачкам везе, я не помилився.

Я накупив різного насіння і  заставив всі вікна  ящиками з розсадою ще з січня місяця. 

Це звісно дуже засмучувало мою охайну дружину, але я сказав, що з першого квітня, все це виїде на балкон. Виявилось, що збрехав, підвіконня були заставлені аж до початку червня. Коли приїхала теща і побачила мої оранжереї, сказала, якби її чоловік таке розвів, вона б все повикидала негайно. Так що дякую дружині за терпіння! Також, як все в мене не влазило, частину розсади відвіз своїй тьоті, і вона то виростила, за що я їй теж дуже вдячний.

Настав березень, і нам почали робити автоматичний полив. Коли вирили траншеї, виявилось, що наш будинок стоїть на горі з будівального сміття, присипаного 5 сантиметровим шаром чернозема.

Так що весь березень і квітень я займався земляними роботами (бігав з тачкою), засипаючі чорнозем куди це можливо (добре, шо наша голова ОСББ його замовила).

Я передився багато фоток з гарним зеленим дизайном і хотів зробити щось подібне, на передньому плані трава, а посередині кущики з квіточками.

А за для цього треба було в квітні посіяти траву до спеки, а я ще пісок вожу, а треба перекопати ділянку під траву швидко. І сталось так що я захворів і залишився дома. Ну думаю – піду похворію з лопатою. Лікування - супер, за 2 дні все пройшло)))) Зате встиг вчасно газон посіяти))

На відео про газони розказують, що ж типа через 2 тижні обов’язково треба перший покос газона зробити. Ну думаю, круто, у мене вже третій тиждень закінчується, а жодної травинки не вилізло. Тільки на четвертий щось почало лізти. Один сусід казав, хрєнова затєя, з посівного газону не буде толку, треба було готовий купляти.  В кінці кінців газон таки розрісся, хух, з газоном розібрались.

Після того я придумав хитрий план. Так як тут стільки роботи, що ніяких вихідних не вистачає (це клумба в 2,5 сотки нагадаю), і з сім'єю треба час проводити, і до батьків, і до друзів, то я придумав вставати рано вранці і годину колупатись на клумбі, а потім на роботу. Все одно вчасно вже нічого не встигаю. А вихідні вільні.

Ну і от вже травень закінчується, а в мене ще купа розсади на вікнах, приїжджає знову теща і каже - о, та ти оце і до кінця літа не висадиш)) Ну за місяць висадив потихеньку. Хух..

Ну думаю, все, можна розслабитись трохи, все вже посадив. Е нє, ні фіга! Під щоденним поливом так бур’яни лізуть, за 2 тижні по пояс. На пару інших клумб наша голова запросила ланшафтного дизайнера, так той на землю чорне агровокно клав, щоб бур'ян не ліз. Я ж про це не подумав..

Ну а в результаті вийшло гарно, я аж не очікував на таке в перший рік. Вийшло не по-совковому.  

Ось етапи розвитку:

А ось інші плани

А це альпійська гірка, яку я розпочав робити 3 роки тому, ще й досі роблю. Це процес не швидкий, поки все розростеться..

Я якось показав ці фотки одному своєму колезі, так він сказав - от поляки повернулися, польські клумби в Україну привезли)))) 

Upd
В коментах наша сусідка додала таке фото, ось який в мене маленький помічник є: